Сторінка психолога

ВОРОНКЕВИЧ ІРИНА МИРОНІВНА

Стаж : 22 роки.

Кваліфікаційна категорія:

« Спеціаліст вищої категорії»

педагогічне звання: практичний психолог-методист

Проблема над якою працює:

«Використання ігрової діяльності у діагностиці психологічної

готовності старших дошкільників до навчання в школі»

Семінар – практикум ШМП

   09 березня 2016 року на базі Золочівського дошкільного навчального закладу № 7 «Веселка» відбувся семінар-практикум Школи молодого психолога для  практичних психологів та соціальних педагогів ДНЗ та НВК району з питання «Корекційно-розвивальні програми в роботі практичного психолога».

  В роботі семінару взяли участь методист соціально-психологічної служби ВО Золочівської РДА   Вовнянка Світлана Василівна, практичний психолог  ЗОШ І-ІІІ ст. №4 Мигловець Тетяна Семенівна, керівник ШМП – практичний психолог ДНЗ №7 Воронкевич Ірина Миронівна, молоді спеціалісти – практичні психологи та соціальні педагоги НВК.  

  На семінарі – практикумі були розглянуті такі питання:

1. Ознайомлення з нормативно-правовою базою та методичними рекомендаціями  щодо проведення та оформлення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи практичним психологом закладів освіти.

(Вовнянка С.В.).

2. Про напрямки корекційно-розвивальної  роботи в навчальному закладі, етапи її проведення. Ознайомлення з власними програмами та методичними розробками. (Мигловець Т.С.)

3. Особливості арт-терапії як методу допомоги дітям дошкільного віку у вирішенні психологічних проблем. (Воронкевич І.М.).

       3.1. Головна мета, види та переваги арт-терапії в корекційно-розвивальній роботі практичного психолога.

       3.2. Використання арт-терапевтичних методів у роботі практичного психолога дошкільного навчального закладу та навчально-виховного комплексу.

       3.3. Майстер-клас по  роботі  з солоним тістом. Виготовлення жайворонків як символів приходу весни.

https://photos.google.com/share/AF1QipNRu5EhotrKCDLEj24sWiyXxuyNH9QC4CBCq3BzVUzjCStmBEz-aY4tpdtSg_p70Q?key=aUlVV1I4RUZwRWd4ZFNDaVpaVGF

Що таке арт-терапія?

…Ми приходимо в цей світ. Ми живемо в ньому. Ми залишаємо слід. Слід, який, вплітаючись у тисячі інших слідів, надає відтінок, відбиток, колорит величезному шляху, яким іде людство у  своєму розвитку. Яким буде шлях кожної конкретної дитини, залежить і від неї, і, в найбільшій степені від тих, хто йде з нею  поруч. Без цього ліричного вступу важко говорити про арт-терапію, як про метод, що дозволяє зробити життя людини яскравим, цікавим та захоплюючим.   Для людини творчість – це одна з можливостей проникнути у  свій внутрішній світ і пізнати себе. Вона  звертається до найкращих аспектів нашої душі, до найсвітлішого та найщирішого. Коли людина витинає, малює, шиє, ліпить з глини або виражає себе в інших видах мистецтва, це дозволяє їй розслабитися, розкритися і хоча б ненадовго опинитися в гармонії - гармонії їз собою. Крім того, творчість є ефективним методом для лікуванню психіки, який сьогодні широко застосовується в практичній психології під назвою арт-терапія.

   Як метод психологічної допомоги, арт-терапія існує дуже давно. Відомо, що ще в древньому  Китаї для лікування нервових стресів практикувалося малювання ієрогліфів. Вперше поняття "арт-терапія" використав  художник Адріан Хілл в кінці 30-х років 19 ст., описуючи свій досвід лікування хворих на туберкульоз, під час якого він зрозумів, що творчий процес допомагає його пацієнтам подолати захворювання. Розвиток арт-терапії як повноцінного напрямку  в психології почалося набагато пізніше - з 30-х років 20 ст., коли арт-терапевтичні методи використовувалися для допомоги дітям, що вивозились  з концентраційних таборів нацистів в період Другої світової війни. Спочатку арт-терапія опиралася на психологію Зигмунда Фрейда і Карла-Густава Юнга, згідно яких  результат творчої діяльності людини відображає його несвідоме і ті процеси, які в ньому протікають. У 1960 році в США почала свою роботу Американська асоціація арт-терапії.  Сьогодні семінари та тренінги з арт-терапії стають все більш популярними серед людей , які впевнено ідуть в ногу з часом і у нас, в Україні.

   Переваги арт-терапії полягають в тому, що вона:

- підходить практично всім людям, незалежно від їх віку і не вимагає спеціальних творчих навичок і умінь;

- слугує в основному засобом невербального спілкування, що забезпечує прямий доступ до підсвідомості;

- дозволяє висловити негативні емоції в соціально прийнятній манері і без шкоди для оточуючих;

- сприяє зближенню людей і налагодженню гармонійних стосунків, що дуже позитивне  в разі  взаємної антипатії та  проблемам  з встановленням контакту;

- забезпечує об'ємним матеріалом практичного психолога  для подальшого аналізу;

- це спосіб  вільного самовираження, який протікає  в теплій довірливій атмосфері, викликає у людей позитивні емоції та  допомагає у формуванні оптимістичної життєвої позиції.

  Короткі поради на кожний день:

1. Втомився –  малюй квіти.

2. Відчуваєш злість –  малюй лінії.

3. При фізичних болях –  ліпи.

4. Нудно – заповнюй листок паперу різними кольорами.

5. Сумно – малюй веселку.

6. Страшно – в’яжи  або роби аплікації з тканин.

7. Відчуваєш тривогу –  зроби ляльку-мотанку.

8. При обуренні –  рвіть папір на дрібні шматочки (згодом можна використати для пап’є-маше).

9. Відчуваєш занепокоєння –  складай орігамі, кубик-рубик, пазли тощо.

10. Хочеш розслабитися – малюй візерунки, розмальовуй мандали.

11. Необхідно щось  згадати – розв’язуй кросворди, ребуси, для дітей –  лабіринти.

12. Відчуваєш незадоволення – шукай відмінності на схожих картинках.

   Як це не дивно, але саме образи спонтанної художньої творчості відбивають усі види підсвідомих процесів людини – страхи, бажання, мрії, спогади, конфлікти. Самі того не усвідомлюючи, люди які займаються творчістю, легше справляються з проблемами, виходять із стресів, не страждають фобіями, депресіями, нападами агресії, вміють любити себе та своє життя. Це все не порожні слова, про це говорять практичні результати  роботи спеціалістів із арт-терапії.

    Принципи розвивальних занять арт-терапією в ДНЗ

1. Бажання дитини –  основна умова заняття. Творчість без бажання неможлива, і, звичайно, неможливий довірливий  діалог з дитиною.

2. Дуже важливо постійно заохочувати дитину, виділяти особливо яскраві та вдалі сторони  її витвору.

4. Інтонація  діалогу з дитиною ні в якому разі не повинна бути повчальною  або роздратованою. Якщо Ви відчуваєте роздратування, краще не займайтеся взагалі. Слова заохочення і подяки потрібно говорити протягом всього заняття. "Дякую", "добре", "чудово", "молодець", "відмінно" - ці теплі слова повинні бути весь час з Вами під час заняття.

5. Практичний психолог повинен бути готовим до того, що під час заняття на деякі  питання про себе або про малюнок дитина може відповісти "Не знаю", і тоді потрібно запропонувати йому варіанти відповідей.

6. Важливою умовою успішної роботи є безпосередня участь самого психолога в тій роботі, яку він пропонує. Психолог разом з дитиною говорить про свій настрій (на початку і в кінці заняття), малює, ліпить, міркує про те  чи інше, словом, теж виконує всі завдання, які дає  дитині. Лише тоді у дитини формується довіра до психолога і до тієї незвичайної діяльності, яка йому пропонується.

7. Важливо, щоб матеріал, з яким ви з дитиною працюєте на занятті, був якісним, яскравим, красивим, іноді незвичним. Фарби, олівці, пластилін, папір повинні мати акуратний вигляд. Дитина відчуває ставлення до себе і через матеріал, з яким прийдеться працювати. Для тих дошкільників, які приймаються за  роботу без бажання, яскраве  канцелярське приладдя та інше обладнання можуть стати стимулюючим  моментом.

8. Багато занять вимагають розповіді психолога про те чи інше явище. Його монолог найбільше корисний, якщо він містить елементи гіпнотичної розповіді, тобто мова психолога повинна вводити в легку форму трансу за допомогою повторення слів, пропозицій, використання епітетів, метафор, зміни голосу. Можна використовувати відповідну музику. Це допомагає створити атмосферу незвичайності, таємничості того,  що відбувається і допомагає здійснити саморозкриття дитини та встановити довірливі стосунки з нею.

    Як показала практика нашого садка, досить ефективним є впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування,  до яких відносяться такі види арт-терапії: сольова анімація, театралізована діяльність, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія тощо. У щоденному житті наших вихованців  використовуються  різноманітні оздоровчі технології.   Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити:  пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику,   психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми). Для зміцнення фізичного здоров’я дітей і формування в них упевненої красивої постави, створення позитивних емоцій і оптимістичного світовідчуття, як нетрадиційні методи оздоровлення використовуємо також елементи  масажу і самомасажу. Вони є обов’язковою складовою арт-терапевтичних занять. Ці заняття вчать малюків долати труднощі, підвищують життєвий тонус і працездатність, створюють гарний настрій.

Види арт-терапії

Музикотерапія – психотерапевтичний метод, заснований на цілющій дії музики на психологічний стан людини, це  гармонізація її емоційних станів.
Активна музикотерапія – це творчий процес у якому пацієнт (дитина) має брати участь на рівні співу, рухів або гри на музичному інструменті.
Широко використовується з метою надання соціально-психологічної допомоги та підтримки тим, хто відчуває самотність, невпевненість в собі, замкнутість. Використання музики з метою нормалізації психічних станів та лікування хвороб нервової тасерцево-судинної систем, депресії, функціональних розладів.
Танцювальна  терапія  «Танець - це жива мова, якою говорить Людина» (імпровізація, гімнастика). 

В основі танцювально-рухової терапії – зв’язок тіла й душі. Рухи допомагають прочитати теперішній стан дитини, ті емоції, які вона переживає в даний момент, іншими словами, це мова нашого тіла. Танець, рух під музику супро­воджують людину все життя. Незаперечною превагою танцю є його «при­родність» для кожного малюка. Особливо ефективна танцювально-рухова терапія як засіб внутрішньої гармонізації, імпровізації, зняття різноманітних тілесних і психологічних блоків. Кожен танцювальний жест і рух несуть у собі символічний зміст. 
Танець - зовнішній  прояв  внутрішнього  стану  дитини, природній  спосіб  виразити  невимовне. 
Казкотерапія – перетворення негативних образів у позитивні. 
Казкотерапія – розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього.
Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізувавтись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці.
Метою казкотерапії є підведення людини до усвідомлення своєї внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із собою і світом. У процесі казкотерапії людина навчається сприймати себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як неповторну індивідуальність. 

Кольоротерапія заснована на дії кольору на нервову систему люди­ни. 
Напрямок кольоротерапії: безпосередній вплив на мозок дитини та створення необхідного кольорового лікувального середовища навколо малюка. Багато спеціалістів вважає, що механізми деяких хвороб обумовлені порушенням колірної гармонії організму дитини: передозуванням чи нестачею певних кольорів. Якщо відновити колірну гармонію — поверну­ти необхідний колір, очистити його від сторонніх домішок, зробити яскра­вим і соковитим, — можна відновити порушену рівновагу всього організ­му та вилікувати людину. 

Пісочна терапія  Пісок - це природний матеріал, що володіє власною енергетикою. 

Робота з образами у пісочній терапії – це самопізнання, особистісне зростання, розкриття творчих ресурсів, осягнення процесу зцілення душі. 
Заняття з піском мають хороший вплив на психіку дитини - рятують від негативних емоцій, переживань і навіть допомагають знайти шляхи вирішення проблем. 
Пісочні ігри підходять тим, кому важко перетворити свої переживання в слова - наприклад тому, що вони дуже гострі та болючі або просто тому, що дитина не володіє даром красномовства. Багаторазове руйнування і відтворення світу пісочної композиції напряму впливає на створення відчуття безпеки та довіри і зниження базової тривоги, що досить актуально у ході психокорекційної роботи з аутичними дітьми. 
За допомогою побудов на піску можна розвивати наочно-образне мислення, сприйняття і пам'ять. У пісочниці потужно розвивається тактильна чутливість, дрібна моторика руки. 
Ігри на піску - це просто, звично, доступно, природно і приємно!

Драма-терапія  Це однин з напрямків, що найбільш інтенсивно розвиваються в наш час. Театральні постановки на різну тематику сприятливо впливають на пам'ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. У спектаклі можуть обіграватися ситуації з життя учасника групи, його взаємини та конфлікти з іншими людьми. При  використанні  драматерапії  відбувається  розвиток креативності,  розширення  свідомості, діапазону  поведінкових  стратегій. Метод не простий, потребує до­даткової спеціальної підготовки терапевта, необхідності застосовувати й музику, й танець, і грим, і малювання, й тексти тощо.

Малюнкова терапія  Люди ще з давніх часів помітили багатостороннє вплив психології малюнка на життя і здоров'я (як психічне, так і фізична) і людство неодноразово стало звертатися до образотворчого мистецтва з надією на зцілення. Малюнкова терапія дозволяє виявляти і коригувати різні несприятливі душевні стани "клієнтів". Інститут психології пропонує слухачеві зануритися в світ психологічного аналізу малюнків і вивчити психотерапевтичні методики визначення стану людей (дітей і дорослих) по малюнку. Малюнкова терапія - один із методів психологічної роботи, що використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, емоційному та особистісному розвитку людини.Відомо, що чим менша дитина, тим вона емоційніше сприймає оточуючий світ, тим більший "емоційний дискомфорт", який, як правило, щезає під впливом позитивних емоцій, джерелом яких може і повинна бути малюнкова терапія.Малюючи, малюк  дає вихід своїм відчуттям, бажанням, мріям, перебудовує свої стосунки в різних ситуаціях.