Діагностичні методики психологічного обстеження
Психічний розвиток людини проходить кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Кожний період – це відрізок життєвого шляху людини і водночас певний ступінь її розвитку як особистості. У межах кожного вікового періоду відбуваються не тільки кількісні, а і якісні зміни психіки, які дають підстави виділяти у ньому певні стадії, що послідовно змінюють одна одну. У зв’язку з цим зростає значення психодіагностичних досліджень, орієнтованих на вивчення і виявлення вікових та індивідуально-психологічних властивостей особистості, тих особливостей, без врахування яких неможливе навчання та виховання.
Перед практичними психологами стоїть завдання вивчення того, як конкретна дитина пізнає та сприймає складний світ знань і соціальних стосунків між людьми. Головна мета психодіагностики – це створення умов для проведення змістовної діагностико-розвивальної роботи, корекційних заходів та надання рекомендацій педагогам та батькам.
Перш ніж приступити до обстеження дитини, психологу необхідно ознайомитись з вже існуючими уявленнями про неї інших спеціалістів. Частіше всього це вихователь дитячого садка. Але також добре було б поговорити з дитячим лікарем, а також логопедом. Безперечно дуже важлива бесіда з батьками майбутнього першокласника, в ході якої в основному виявляються особливості поведінки дитини в різних ситуаціях. Іншими словами, перший етап роботи психолога – це збір психологічної інформації.
Провідним інструментом в арсеналі практичного психолога дитячого садка є спостереження за поведінкою та діяльністю дитини.
Критерії спостереження за взаєминами старших дошкільників в ігровій діяльності
| Поведінковий компонент | Когнітивний компонент | Афективний компонент |
| Усвідомлення дитиною спільної мети діяльності | Діє з метою досягнення власного результату або спостерігає | Оцінне ставлення до дій однолітка у процесі спільної діяльності | Не оцінює дії однолітка або оцінює винятково негативно | Налагодження емоційного зв’язку з однолітками у процесі спільної діяльності | проявляє інтерес до діяльності ровесників, не викликаючи інтересу до власної |
| Діє з метою досягнення власного результату, але автономно | Використовує позитивні і негативні оцінки дій однолітка, але не обґрунтовує | викликає цікавість до своєї діяльності |
| Діє з метою досягнення власного результату на основі партнерської взаємодії | Конструктивно оцінює дії однолітка | викликає цікавість до своєї діяльності і до інших |
| Комунікативні вміння (передача та отримання інформації) | Приймає ідеї однолітка або відкидає, не пропонуючи власних | Сприймання оцінок своїх дій | Не реагує на оцінки або ображається на них | Емоційно-вибіркове ставлення до однолітків | Не контактує ні з ким з однолітків |
| Повідомляє про свої ідеї | Обстоює свою правоту | Контактує з одним чи кількома |
| Узгоджує власні ідеї з ідеями однолітків | Спокійно сприймає оцінки, обґрунтовує свою згоду або незгоду з ними | Контактує з усіма |
| Способи виконання спільних дій | Погоджується з діями однолітка або відкидає , не пропонуючи власних | Оцінне ставлення до результату спільної діяльності з однолітками | Не оцінює результат спільної діяльності або позитивно оцінює лише власні, а негативно інших | Емоційне переживання в процесі спільної діяльності | Виражає комунікативні дії, що свідчать про негативні емоції |
| Пропонує свої дії | Позитивно оцінює спільні та власні досягнення, негативно - однолітка | Виражає комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоції щодо результату спільної діяльності |
| Узгоджує свої дії з діями однолітка | Позитивно оцінює спільні та особисті досягнення однолітка | Виражає комунікативні дії, що свідчать про позитивні емоції щодо процесу і результату спільної діяльності |
Діагностичний інструментарій для дослідження психологічної готовності старших дошкільників до навчання в школі
| Компонент психологічної готовності | Методика для дослідження |
| Мотиваційна готовність | 1. Методика дослідження мотивації навчання 2. Методика «Читання казки». 3. Експериментальна бесіда «Виявлення внутрішньої позиції школяра» |
| Інтелектуальна готовність | 1. «10 слів», автор А.Лурія – для дослідження слухової короткочасної та довготривалої пам’яті. 2. «Запам’ятай малюнки», автор Р.Нємов – дослідження короткочасної та довготривалої образної пам’яті. 3. Методика О.Леонтьєвої для дослідження опосередкованого запам’ятовування. 4. «Впізнай фігури», «Кодування» субтести Д. Векслера – для визначення рівня оперативної зорової пам’яті. 5. «Запам’ятовування фраз» - для визначення короткочасної слухової пам’яті, межі слухової пам’яті. |
| Емоційно-вольова готовність | 1. Методика «Бесіда» - модифікований варіант методики Г. Урунтаєвої та Ю. Афонкіної (11) 2. Методика «Сюжетні малюнки» - модифікований варіант методики Г. Урунтаєвої та Ю. Афонкіної (11). 3. Колірний тест Люшера. 4. Методика «12 тварин» Б.Пашнєва 5. Методика «Історії» (11) |
| Соціальна готовність | 1. Тест «Дерево» 2. Методика «Сходинки» |
Критерії діагностики емоційної сфери дошкільників
| Показники, що вивчалися | Якісна характеристика | Рівень розвитку |
| Запас знань про базові емоції людини | Дитина знає назви базових емоцій людини, розуміє свій емоційний стан, розпізнає почуття інших людей, графічно виражає емоції | Високий |
| Дитина знає назви базових емоцій. Потребує спрямовувальної допомоги дорослого під час визначення чужого і власного емоційного станів та під час схематичного зображення базових емоцій | Середній |
| Дитина не визначає емоційний стан людини за її мімікою та жестами, не знає назв базових емоцій, не вміє передавати емоції графічно | Низький |
| Уміння спілкуватися з однолітками та дорослими | Дитина впевнена у собі, уміє входити у контакт, використовує мовленнєві етикетні формули (привітання, прощання, подяку), вибирає доцільні способи спілкуванння з однолітками, виявляє до них доброзичливе ставлення, вміє слухати співбесідника. Регулює свою поведінку | Високий |
| Дитина частково володієконструктивними способами поведінки і спілкування з однолітками | Середній |
| У дитини регулярно виникають проблеми з поведінкою в групі, дотриманням загальноприйнятих правил, конфлікти з дітьми. Дитина не вміє налагоджувати контакт з однолітками, входить до числа непопулярних дітей (тих, якими нехтують) | Низький |
| Зменшення емоційного і м'язового напруження | Дитина протягом дня не напружена, розкута. Має позитивний стабільний настрій. Уміє розслаблятися | Високий |
| Протягом дня у дитини іноді виникають коливання настрою. У поведінці помітно певні негативні прояви, які мають короткочасний ефект. У скрутних ситуаціях тримається скуто й напружено | Середній |
| Протягом дня у дитини спостерігаються різкі зміни настрою. Вона часто напружена, скута, затиснута. У поведінці присутні виражені ознаки агресивності, тривожності, гіперактивності. Характерні низький рівень самоконторолю і труднощі із засинанням | Низький |
Методика Векслера. Дослідження зорової пам'яті.
